Для людини будь-якої нації найвищий сенс життя у тому, аби не цуратися свого роду, не соромитися походження, ніколи не забувати рідної мови. Треба шанувати предків, знати їх історію, дорожити корінням, від якого пішло наше життя.
Хіба може вмерти наша мова, багатюща культура? Хіба ми можемо це допустити? Ні! Ніколи! Є різні люди, різного культурного рівня, і по-різному вони ставляться до мови. Одні розуміють всю глибину значення мови в житті народу, тому дбайливо плекають її і леліють, постійно і невпинно збагачуючи свій словник, фразеологію, образність. Є люди малоосвічені або й зовсім без освіти, але від природи вони мають тонке відчуття мови. Є освічені люди, які не дбають про мову: говорять неохайно, суржиком, не стежать за словом.
Та ще гірше, коли людина нехтує мовою свого народу. Нашій мові потрібне широке застосування в усіх сферах життя. А ще – духовна міць і незгасни
...
Читати далі »